Суть цього священнодійства в тому, що християнину віддається остання честь на землі, а також вшановуються родичі, близькі та друзі.

Таке таїнство не дає право на вічне життя, а здійснюється більше для живих, як проповідь про наше майбутнє життя на небесах.

Похорон, по суті, складається з трьох частин:

1. Служіння біля будинку або в церкві.

2. Останній траурний шлях.

3. Коротке служіння на кладовищі.

При неможливості проводити служіння вдома або в церкві, можна організувати служіння тільки на кладовищі.

Служіння біля будинку відбувається наступним чином:

• коротке оголошення про суть служіння;

• молитва «Отче наш»;

• траурна пісня (можна 1-2 куплета);

• зачитується некролог;

• свідоцтва друзів, служителів, родичів;

• траурна пісня;

• слово-розрада і Євангеліє (10-15 хв.);

• оголошення про порядок ходи на кладовищі.

Останній траурний шлях організовується таким чином:

• попереду пам'ятний знак або портрет;

• вінки;

• кришка труни;

• труна з покійним;

• родичі;

• хор;

• інші гості.

Якщо похорон проходить у місті, нести труну можна до найближчої вулиці, далі - автотранспортом.

У сільській місцевості також потрібно вчити скорочувати піші ходи, за винятком коротких, і користуватися автотранспортом.

Служіння на кладовищі відбувається наступним чином:

• коротке оголошення;

• траурна пісня;

• кілька свідчень;

• читання Слова про вічне життя;

• прощання (бажано без поцілунків, істерик, організованим проходом повз покійного, прощатися кивком голови або дотиком руки до гробу).

• молитва «Отче наш»;

• оголошення-запрошення на поминальний обід.

Якщо сайт працює некоректно, заповніть будь ласка анкету зворотнього зв'язку.